У Швейцарії розкрили сейфи з рукописами Кафки
У Цюріху розкрили рукописи Франца Кафки, за право володіння якими сперечаються Національна бібліотека Ізраїлю і дві громадянки цієї країни.
Зі сховища у швейцарському місті Цюріх витягнуті рукописи Франца Кафки, за право володіння якими протягом більш, ніж двох років сперечаються Національна бібліотека Ізраїлю і дві громадянки цієї країни. Німецькі літературознавці вже почали вивчати архів, який, як вважається, включає в себе безліч неопублікованих рукописів, а також листи, малюнки та листівки.
Фахівці не виключають, що серед паперів, написаних більше 80 років тому, є унікальні рукописи, з вмістом яких ніхто раніше не знайомився.
Швейцарські сейфи з паперами Кафки відкрили за постановою ізраїльського суду. Тижнем раніше він також розпорядився розкрити банківські комірки в Тель-Авіві, де зберігалася інша частина архіву письменника.
Повідомляється також, що при розтині архіву, що зберігався в Цюріху з 1956 року, були присутні юристи, представники Німецького літературного архіву та Національної бібліотеки Ізраїлю, а також сестри Єва і Рут Хоффе, які теж претендують на рукописи Кафки.
Судові тяжби навколо архіву письменника, який помер в 1924 році, пов'язані з тим, що до цих пір не ясно, хто є законним власником цих паперів.
Як відомо, Кафка залишив свої рукописи другу Максу Броду і своій коханій Дорі Діамант, розпорядившись спалити всі папери. Дора дійсно знищила частину паперів, а листи й записні книжки, які жінка вирішила все ж зберегти, зникли після обшуку, проведеного в її берлінської квартирі гестапівцями на початку 1930-х років.
Брод нічого спалювати не став. Він опублікував ряд творів Кафки, які не були видані за життя письменника, і продовжував зберігати його рукописи. У 1939 році Брод разом з архівом втік з Європи до Палестини, а в 1956-му сховав спадщину Кафки в одному зі швейцарських банків. У подальшому частину цього ахріва Брод віддав бібліотеці Оксфордського університету.
При цьому деякі рукописи Кафки зберігалися і в квартирі Брода в Тель-Авіві. Ця частина архіву після смерті власника в 1968 році перейшла його секретарці і, ймовірно, коханці Естер Хоффе. Відомо, що щось з паперів жінка продала (зокрема, рукопис "Процесу", який згодом дістався одній з німецьких бібліотек), щось помістили на зберігання в банк.
Після смерті жінки в 2008 році рукописи перейшли в руки її доньок, Єви і Рут. У наступні два роки Національна бібліотека Ізраїлю через суд добивалася того, щоб сестри відкрили архів. Як аргумент фахівці приводили ту обставину, що старовинні рукописи, найімовірніше, зберігаються в невідповідних умовах, що відбивається на їхньому стані.
Крім того, існує лист Броду, в якому він пише, що заповідав архів Національній бібліотеці. Фахівці не виключають, що заповіт Броду може знаходиться серед паперів, які сестри Хоффе відмовлялися оприлюднити.
