Тваринний світ на монетах
У глибоку давнину просторами Східноєвропейської рівнини переміщувалося чимало племен і народів. Багато з них навіть і не згадуються на сторінках історичних і географічних праць античних, візантійських і східних авторів. Єдиним джерелом, що дозволяє простежити походження, суспільний устрій, духовну культуру і побут цих народів, є пам'ятки археології - німі свідки давно згаслого життя попередніх поколінь.
Одну з найцікавіших категорій пам'яток матеріальної культури складають стародавні монети. Важко переоцінити значення монет як історичного джерела, враховуючи різноманітну наукову інформацію, яку вони можуть повідати досліднику. Стародавні монети дають уяву про найрізноманітніші сторони економічного, політичного та культурного життя народів і держав.
Вивченням монет, історії товарно-грошового обігу, історії з грошововагових систем, історії техніки монетної справи займається спеціальна історична дисципліна - нумізматика. Предметом нумізматики є монета у всіх її взаємозв'язках з історією, економікою, політикою, правом, культурою, технікою.
Монети, окрім цього, - важливе джерело інформації про причини зображень тварин на них, зокрема на монетах старогрецьких міст-полісів і Стародавнього Риму. Деякі з тварин, зображених на монетах, були державними, релігійними та іншими емблемами і символами, їх шанували та обожнювали, їм поклонялися.
Населення багатьох давньогрецьких міст і їх колоній займалося землеробством і скотарством. І це відбивалося на монетному карбуванні. Зокрема, за монетами о. Сицилії, Південної Італії і Греції можна простежити розвиток скотарства і появу нових порід свійських тварин. Наприклад, на монеті м. Сибариса (VІ ст. до н. е.) зображений бик особливої породи, поширений на півдні Італії, на Сицилії та півдні Греції. Особливо ж чітко виражені ознаки цієї породи на лицьовому боці монети: форма черепа, розташування рогів і лінія спини.
Ця порода була виведена людиною і суттєво відрізнялася від диких її прабатьків. Зображення бика ми бачимо також на статерах Кізика (405-350 рр. до н. е.), тетрадрахмах Фурій (ІV ст. до н. е.) та тридрахмах Херсонеса (середина ІV ст. до н. е.); голову бика - на монетах Пантікапею (ІІ ст. до н. е.), а корову з телям на статерах Кізика (405-350 рр. до н. е.) і т. ін. На денарії Римської республіки (І ст. до н. е.) - зображення божества Родючості та селянина, що оре поле биками, тощо.
Неабияке значення в житті стародавніх греків і римлян відігравали коні. Кінь був ознакою багатства і сили його власника. Спочатку він використовувався для військових колісниць, пізніше в упряжі четвериком або парою коні брали участь у спортивних змаганнях і в культових процесіях. Згодом коні використовувалися для верхової їзди. Славилися коні північно-африканського та іспанського походження.
Знамениті скакові коні походили з області Атлаських гір. У римлян у багатьох містах існували іподроми для кінських верхогонів. Кінь був улюбленим мотивом античного мистецтва. Підтвердженням цьому можуть служити монети багатьох давньогрецьких міст і монети Римської держави.
На монетах зустрічаємо декілька варіантів зображення коня: одинокий кінь, голова коня; колісниця, запряжена чотирма кіньми (квадрига); вершники та ін. Зображення коня мали статери Архелая І (413-399 рр. до н. е., Македонія), статери Гортіни (430-300 рр. до н. е.), монети Керкінітиди (ІІІ ст. до н. е.), тетрадрахми Пантікапею (225-200 рр. до н. е.) та ін. Голова коня зображена на тетрадрахмі Карфагена (410-310 рр. до н. е.). Колісницю з двома кіньми бачимо на тетрадрахмах Гели, Гімери, Катани, Селінунта, Сиракуз (V ст. до н. е.). Квадрига - перегонова колісниця з чотирма запряженими в один ряд кіньми - спочатку використовувалася як бойова колісниця, з VІІ ст. до н. е. - лише для спортивних змагань, набуваючи одночасно значення почесної колісниці. Згодом нею користувалися римські імператори. Нерідко вона зображалася на монетах. Відомі, зокрема зображення квадриг на декадрахмах і тетрадрахмах Сиракуз (кінець V - ІІІ ст. до н. е.), денаріях Риму (кінець ІV - кінець ІІІ ст. до н. е.).
На монетах давньогрецьких міст часто можна зустріти зображення орла, і зовсім невипадково. У стародавніх греків орел вважався царем тварин, ототожнювався із джерелом світла, родючості та безсмертя. Верховний грецький бог Зевс обрав його своїм військовим знаком. Наприклад, на монетах Александра Македонського (336-323 рр. до н. е.) зображений сидячий на троні Зевс; лівою рукою він спирається на посох, а в правій тримає орла. Орел на декадрахмах Акраганта (413-406 рр. до н. е.), на статерах Маллоса (Кілікія) (385-333 рр. до н. е.). Протягом декількох століть, з другої половини V ст. до н. е. і до середини І ст. н. е., орел зображався на монетах Ольвії. В зв'язку з цим слід сказати про цікаву знахідку, яку зробили археологи влітку 2003 р. В Греції в районі Діона і Пієрії (західний берег річки Вафіра) знайдено руїни древнього храму Зевса. Серед споруд і речей - статуя Зевса на троні, фігури 14 мармурових орлів у натуральний розмір, що обрамляють саму статую верховного бога.
Орел був одним із перших символів Римської республіки. Полководець і політичний діяч консул Гай Марій (156-86 рр. до н. е.) близько 100 р. до н. е. провів військову реформу. За цією реформою орел із розпростаними крилами став військовим знаком римської армії. Для його носіння в легіонах виділялися спеціальні воїни-аквіліфери. На монетах орел зображувався як державний символ.
Лев в епоху античності проживав у Африці, Південно-Західній Азії, Сирії, зустрічався також у Греції і Македонії. Він вважався символом мужності. В мистецтві і геральдиці лев - важливий елемент. Його зображення вміщували і на монетах. Зокрема, голова лева в фас на монетах Пантікапею трималася з другої половини VІ ст. до н. е. понад століття. На півстатерах Філіпа ІІ Македонського (359-336 рр. до н. е.), на драхмі Мілета (середина ІІІ - початок ІІ ст. до н. е.) бачимо зображення лева.
На монетах м. Афін - зображення сови. У Стародавній Греції хижий нічний птах сова була присвячена богині Афіні Палладі (діві), дочці Зевса, яка називалася «совоокою». Сови добре були відомі в цьому місці. Вони вважалися символом поглиблених знань і мудрості. Сова і змія були культовими тваринами Афіни - покровительки, захисниці афінського народу. На монетах м. Афін вона зображувалася із совою - емблемою міста. Богиня була покровителькою й інших міст Греції, тому викарбовувалася на монетах з емблемою цих міст. Наприклад, на монетах Кізика голова Афіни в шоломі була з емблемою цього міста - тунцем. На афінських монетах богиня Афіна з совою зображувалася тривалий час, з кінця VІ ст. до н. е. до І ст. до н. е. Подібні грошові знаки в просторіччі іменувалися «Сови».
Приказка «носити сов в Афіни» означала зайву, марну дію, бо йшлося про те, що в Афінах достатньо сов й грошей там також удосталь.
У давнину об'єктом загального шанування у греків і римлян був дельфін. Ця тварина вважалася символом і атрибутом бога морів, усіх джерел і вод Посейдона (Нептуна). Для античних поетів дельфін був уособленням безкорисливої любові до людини, тому він став символом дружби, емблемою Тарента, Мессини, Гадеса, Ольвії (з орлом) та інших грецьких міст, і зображувався на їхніх монетах. Голова німфи з дельфінами (аверс) на декадрахмі із Сиракуз (близько 400 р. до н. е.), дельфіни і голови баранів на статері з Фосиса (близько 479-470 рр. до н. е.). А в Ольвії в VІ - на початку ІV ст. до н. е. випускалися численні бронзові грошові знаки у вигляді дельфінів різної форми, розміру і ваги.
На грецьких монетах можна зустріти зображення козла (м. Енос, тетрадрахма, 380 р. до н. е.), курки (м. Гімера, дідрахма, 380 р. до н. е.) та інших тварин. А на римських монетах викарбовувалися також зображення вовчиці, вівці, собаки, кабана. Наприклад, на денарії 79-75 рр. до н. е. зображена собака гончої породи у стрімкому бігу.
У зв'язку з полюванням на диких тварин у давнину треба сказати про пізні так звані «мисливські монети», які ввійшли в історію нумізматики під такою назвою. Вони карбувалися в Німеччині в ХVІІІ ст. Ці монети, здебільшого пам'ятні або нагородні, зі сценами полювання, з мисливськими символами або з висловами із мови (жаргону) мисливців. Їхні різновиди - оленячі дукати, соколині дукати, кабанячі дукати. Багато таких монет карбувалося за розпорядженням ландграфа Людвіга VІІІ Гессен-Дармштадтського (1739-1768 рр.). Наприклад, на золотому оленячому дукаті Людвіга VІІІ на зворотному боці зображений лось.
На соколиному дукаті маркграфа Карла-Вільгельма-Фрідріха Ансбахського (1729-1757 рр.) на лицьовому боці - маркграф верхи на коні під час полювання з двома соколами, на зворотному боці - сокіл у ковпачку.
Можна зустріти на античних монетах і зображення слона. Вперше бойові слони застосовувалися у війнах Стародавньої Індії. У бойових слонах дуже цінувалися сила, тямущість і великий психологічний вплив на піхоту та кавалерію противника. Пізніше слони використовувалися в битвах Александра Македонського й елліністичними царями. В римських військах слони використовувалися, але дуже рідко. Зображення бойового слона ми бачимо, зокрема, на декадрахмі намісника Александра Македонського у Вавилоні (328-306 рр. до н. е.), а також як символ могутності на римському денарії Гая Юлія Цезаря (50 р. до н. е.).
Велику роль у житті древніх греків відігравали, як відомо, фізична культура і спорт. Регулярно проводилися спортивні змагання і свята, приурочені богам або героям. Особливою славою користувалися всегрецькі ігри, які проводилися кожні чотири роки на честь бога Зевса в священній області Олімпія.
Спортивні змагання древніх греків знайшли відбиття і на монетах. Монети несуть відомості про міста-учасники олімпійських ігор, про види змагань, про переможців цих та інших змагань тощо. Наприклад, на декадрахмі м. Сіракуз (413-353 рр. до н. е.) зображена спортивна колісниця з 4-ма запряженими кіньми. А на монеті м. Еніамії (ІІ ст. до н. е.) зображений списометальник. Кулачний боєць викарбуваний на монеті м. Ефеса (ІІІ ст. до н. е.) та ін.
Основними призами на змаганнях були гілки з лавра, оливи, пальми. Лаврами увінчували не тільки людей. На монетах м. Ефеса (І ст. до н. е.) зображений півень на прізвисько Ясон з пальмовою гілкою в обрамленні лаврового вінка. Цих нагород він був удостоєний як переможець боїв півнів, що були улюбленою забавою у всіх грецьких містах. Такі забави мали серйозне виховне значення. Призом переможцю спочатку був переможений півень. Пізніше стали призначатися і грошові нагороди. Інколи півні-переможці зображалися на монетах. Також зображалися і коні-переможці.
Коли йдеться про монети і нумізматику, неможливо не торкнутися такої спеціальної історичної дисципліни, як геральдика, предметом дослідження якої є величезний комплекс найрізноманітніших емблем (і в першу чергу державних) різних народів і держав світу з глибокої давнини до тепер.
Серед емблем-«гербів» далекого минулого не останнє місце займають зображення тварин, яким люди поклонялися, обожнювали їх і викарбовували на монетах. Яскравим прикладом тут можуть служити емблеми давньогрецьких міст-полісів. Зокрема, черепаха - емблема о. Егіни, краб - м. Акраганта, тунець - м. Кізик, тюлень - м. Фокеї, мурашка - м. Мірмекія, орел на дельфіні - м. Ольвії і т. ін.
Традиції зображувати тварин на гербах, у тому числі й на державних, а також на монетах збереглися до наших днів. Зокрема, зображення орла ми бачимо на гербах сучасних держав світу, зокрема Йорданії, Іраку, Іспанії, Йємену, Ліхтенштейну, Мексики, Нігерії, Польщі, Сирії, Сполучених Штатів Америки. Але в кожній країні по-різному розуміють його значення як символу. В Йорданії і Сирії, наприклад, він уособлює незалежність і силу держави, в Йємені і Нігерії - боротьбу за свободу.
На гербах багатьох сучасних держав зображений лев як символ влади, міцності, незалежності держави. Ми його бачимо на державних гербах Бельгії, Великої Британії, Данії, Індії, Канади, Кенії, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Сінгапуру, Сьєра Леоне, Швеції та інших держав. Багато держав викарбовували його зображення, як і орла, на грошових знаках.
Ось ще декілька прикладів монет сучасних держав із зображенням представників фауни. На 1 лілангені Королівства Свазіленд (1968 р.) - герб держави, щитотримачі слон і лев. На монеті Ісландії вартістю в 500 крон (1974 р.) зображена корова, а на монеті Макао в 100 патака (1981 р.) - півень.
На 1 лоті Королівства Лесото (1985 р.) викарбовано державний герб із зображенням крокодила і двох коней, а на 1000 доларовій монеті Гонконгу (1987 р.) зображений кролик. На монеті Республіки Джибуті вартістю 50 франків (1991 р.) - два верблюди, а на 10 кронах Естонії (1992 р.) - леви (лицьовий бік) і ластівка (зворотний бік). На монеті Боснії і Герцеговини вартістю в 500 динарів (1993 р.) зображений представник тваринного світу, який давно вимер, - бронтозавр.
Не є винятком у цьому відношенні й Україна. За роки незалежності Національним банком України випущена серія монет «Флора і фауна України». Зокрема, ювілейні монети, присвячені 100-літтю біосферного заповідника «Асканія-Нова»; пам'ятні монети: «Орел степовий», «Соня садова», «Прісноводний краб», «Рись звичайна», «100 років Миколаївському зоопарку».
Б. П. Зайцев, Б. К. Мигаль
universitates.univer.kharkov.ua
Gorny & Mosch
