Для колекціонерів

Платинові монети: історія, колекціонування, ціни

Самородна платина як дорогоцінний метал відома з найдавніших часів у Єгипті, Ефіопії, Греції та Південній Америці, але способи її обробки були на довгий час забуті. Перші у світі монети з настільки складного для карбування металу були випущені в Росії у 1828-1845 роках.

Назву металу дали у XVI столітті іспанські конкістадори. Платина - зменшувальне від іспанського "plata" - "срібло".

Як самостійний метал платина була описана тільки у 1752 році і одразу ж одержала назву "білого золота". В Росії ще у 1819 році в розсипному золоті, добутому на Уралі, був виявлений "новий сибірський метал". Потім платинові розсипи відкрили на річці Ісі, що спонукало відомого промисловця Демидова організувати пошуки платини в районі Нижньотагільських заводів, які йому належали. І незабаром вона була виявлена у розсипі по річці Сухо-Вісім. Причому видобування платини Демидову обходилася дуже дешево: "не коштувала вона на місці й 25 копійок золотник разом із золотом". У XIX - початку XX століття Росія посідала перше місце у світі з видобування цього рідкісного благородного металу.

1911 рік став рекордним по видобуванню: Росія виробила майже 93 відсотки всього світового видобутку платини.

Досліди над практичним використанням платини велися в Петербурзі. Міністр фінансів і керівник всієї урядової гірничодобувної служби Е.Ф. Канкрін у 1829 році писав: "Спершу мистецтво очищення всього металу у великому вигляді залишалося невідомим. Нарешті, наприкінці 1826 року обер-пробірер Об'єднаної лабораторії... Соболевський винайшов досить простий, легкий та зручний спосіб обробки платини, за допомогою якого з 12 травня 1826 року по 1 листопада цього року очищено та перетворена у ковкий стан до 97 пуд. сирої платини".

У той час застосовувався "мокрий" спосіб обробки платини, коли самородну або "сиру" платину (руду) розчиняли в "царській горілці". Осаджуючи хлористу платину, а потім прожарюючи її, перетворювали одержувану речовину на так звану губчату платину (металеву, у вигляді порошку). У цьому вигляді платину пресували, і розпечені добіла заготовки піддавали розковуванню. Але головне, під пресом стискали губчату, порошкову платину, саме це в описі методу Соболевського і пояснює, чому він названий "порошковою металургією". 

Такий метод отримання ковкої платини наштовхнув на думку спробувати вжити її для карбування монет. Спочатку платину використовували для пам'ятних жетонів, присвячених коронації. Так, у 1826 році був випущений пам'ятний платиновий жетон з нагоди коронації Миколи I, на аверсі якого монограма, увінчана короною, а на реверсі - напис, також увінчаний короною.

Потім було вирішено випустити монети з "чистої уральської платини", як було зазначено на їхньому зворотному боці. Були викарбувані монети достоїнством у 3, 6 та 12 рублів. Майже чотирнадцять тонн "демидівської" платини пішло на виготовлення "платинових дуплонів" (шестирубльовиків), "квадроруплів" (монет достоїнством у 12 рублів) і трирубльовиків.

Введення дванадцятикратного принципу в десяткову російську монетну систему пояснюється випадковими обставинами. По-перше, співвідношенням тодішніх цін платини і срібла, по-друге, розміром, обраним для платинових монет. Платиновий кружок, що дорівнює за розміром срібному рублю, став дванадцятирубльовою монетою, що дорівнює полтині - шестирубльовою, що дорівнює четвертаку - трирубльовою.

В указі від 24 квітня 1828 року зазначалося, що "між скарбами хребта Уральських гір відкрита і платина, що перед цим знаходилася майже виключно у Південній Америці. Для більш зручного збуту цього дорогоцінного металу бажано ввести застосування його для монет".

Карбування платинових монет почалося у 1828 році. Номінал першої монети був 3 рублі. У 1829 році була викарбувана монета номіналом 6 рублів, а у 1830-у - номіналом 12 рублів. Випуск таких монет був великою перемогою російських металургів, які зуміли виготовити з тугоплавкої платини монетні кружки, чого не змогли зробити до цього на Заході. Так ми виявилися "попереду планети всієї..."

Для карбування платинових монет у 1828-1845 роках використовувалася самородна уральська платина, не очищена від домішок супутніх елементів (осмію, паладію, іридію та інших), у зв'язку з цим напис на реверсі таких монет "...ЧИСТОЇ УРАЛЬСЬКОЇ ПЛАТИНИ" слід розуміти тільки як свідоцтво про відсутність у металі легуючих присадок.

Усього за 18 років було викарбовано: монет номіналом 3 рублі - 1 371691 штук, номіналом 6 рублів - 14 847 штук і номіналом 12 рублів - 3 474 штук. Як видно з цих даних і наведеної в тексті таблиці, останній номінал зустрічається рідше, особливо монети 1839-1840 років, коли було викарбовано по одній (1840 рік) і по дві (1839 рік) монети кожного номіналу. Причому комплект 1840 року був куплений відомим нумізматом, графом Толстим безпосередньо в Монетного двору Санкт-Петербурга.

Платинові російські монети - єдині у своєму роді, тому що випускалися порівняно довгий час і були призначені для реального обігу. У наш час платинові монети - це або відбитки рідкісних монет для продажу колекціонерам, або випуски пам'ятних монет.

У 1846 році карбування платинової монети було припинено, хоча до цього часу видобування уральської платини склало 32 000 кг, з яких у монету було перекарбовано 14 669 кг. У 1846-1847 роках платина не добувалася, а надалі вироблялася в незначних кількостях.

Чому ж було припинено карбування платинових монет? Краще всього це пояснив не нумізмат. У своїй роботі "Глава про гроші" Карл Маркс зазначив: "...платина не має підходящого кольору: суцільно сіра (металева кіптява); занадто рідкісна..., завжди в самородках, ...не плавиться при досить високій температурі".

Платина дотепер залишається досить рідкісним металом, а в той час вона добувалася практично тільки в Росії та в Колумбії, тому значення міжнародних грошей набути не могла. Певну роль відігравала і традиція: протягом 2 500 років платини серед монетних металів не було, люди до неї ставилися з побоюванням, боячись, що при виявленні родовищ платини в інших країнах вона може знецінитися. Відіграла свою роль і порівняна невигідність карбування для Монетного двору. Так, витрати на виготовлення трирубльової монети становили (окрім вартості металу) 98 копійок, або 33 копійки на один рубль, а витрати на виготовлення золотої п'ятирубльової монети - менше копійки на один рубль.

Крім того, з'явилося побоювання, що внаслідок можливого зниження ціни на платину з'явиться велика кількість підробленої платинової монети. Тому 22 червня 1845 року "для приведення нашої монетної системи у повну стрункість" було визнано "за благо припинити зовсім карбування платинової монети".

Протягом півроку платинова монета була вилучена з обігу, на руках її залишилося на суму 883 212 рублів. Цікаво, що це не породило ажіотажу, і випадків приховування платини в якості "скарбу" не спостерігалося. Це дозволило уряду без особливих зусиль вилучити майже всю монету, виготовлену із цього металу, і замінити її золотою та срібною. Величезна кількість платини, що скопилася на Петербурзькому монетному дворі частково - у вигляді монети, частково - у необробленому вигляді (за різним даними, від 11 500 до 32 000 пудів), було продано англійській фірмі Джонсон, Матте і Ко. В результаті Англія, не видобуваючи жодного грама платини, довго була монополістом у цій галузі. До речі, ця фірма існує дотепер.

На цьому закінчився перший у експеримент випуску платинових монет, і не де-небудь за кордоном, а в матінці Росії. Імперські платинові монети стали рідкісною нумізматичною пам'яткою.

На цей час старі російські платинові монети, хоча і виставляються регулярно на нумізматичних аукціонах, є досить рідкісними. Особливо рідкісні монети, випущені у незначних кількостях (див. таблицю тиражів). На 50-у ювілейному нумізматичному аукціоні Об'єднаного банку Швейцарії (UBS Gold and Silver Auction 50), що проходив восени 2001 року в Базелі, була продана дуже рідкісна платинова монета номіналом 12 рублів випуску 1839 року. При стартовій ціні цього лоту (№ 36) - 40 тис.-50 тис. швейцарських франків (CHF), або $22 тис.-27,5 тис., монета була продана за CHF 110 тис., або майже $60,5 тис.

На 51-м аукціоні UBS Gold and Silver Auction, що відбувся одразу ж за цим, були продані монети номіналом 3 (лот 1755) і 6 (лот 1754) рубліу 1839 року за CHF 38 тис. і CHF 71 тис. відповідно. Причому, до цієї вартості не включена винагорода аукціонера (15%) і податок (7,6%). Таким чином, одному з російських колекціонерів повний річний комплект із трьох платинових монет 1839 року обійшовся майже у $148 тис. при стартовій ціні $33 тис.

На цих аукціонах були продані ще декілька імперських платинових монет. Так, платинова монета номіналом 6 рубліу 1842 року (лот 1757) була продана за CHF 29 тис. ($16 тис.), а монета номіналом 12 рубліу 1841 року (лот 1756) продана за CHF 40 тис. ($22 тис.).

До карбування платинових монет у нас повернулися майже через 150 років.

3 жовтня 1974 року Міжнародний олімпійський комітет на сесії у Відні назвав Москву місцем проведення Ігор ХХII Олімпіади. У процесі підготовки до Олімпіади, з ініціативи оргкомітету ігор, Міністерства фінансів СРСР та Зовнішторгбанку СРСР, була розроблена і здійснена велика "монетна" програма. Однією з її цілей була популяризація олімпійських ідеалів миру та спорту, іншою - збір коштів на фінансування заходів спортивного свята.

Проект радянської олімпійської програми передбачав випуск, серед інших, платинових монет достоїнством 150 рублів. Програма одразу привернула увагу нумізматів. Такий інтерес цілком зрозумілий: вперше в олімпійських монетних програмах намічався випуск платинових монет. І нарешті, монети достоїнством від рубля і вище вперше в радянській практиці чеканилися з дотриманням вищого монетного міжнародного стандарту proof (технологія виготовлення монет із дзеркальною поверхнею і матованою гравюрою).

Платинові монети достоїнством 150 рублів п'яти типів з лицьових сторін випущені Ленінградським монетним двором. Сюжети пов'язані з історією Олімпіад стародавності. ХХII Олімпіада стала історією. А в колекціях нумізматів залишилися пам'ятні монети - чудові створіння медальєрно-монетного мистецтва. Починаючи з 1988 року, карбування монет із платини набуло регулярного характеру.

У 1993 році в серії "Олімпійське століття Росії" була випущена платинова монета, присвячена першій участі росіян в II Олімпійських іграх у Парижі. На платиновій монеті розташовані рельєфні зображення дво х наїзників - учасників II Олімпійських ігор від Росії на фоні Ейфелевої вежі в Парижі, ліворуч від них - емблеми Російського олімпійського комітету, по окружності - написи: зверху - "Олімпійське століття Росії", внизу - "Перша участь. Париж".

У тому ж році була випущена монета, присвячена композитору Ігореві Федоровичу Стравінському (1882-1971), одному з найяскравіших композиторів у сучасній музиці. На монеті розташоване рельєфне зображення І.Ф.Стравінського на фоні сцени з балету "Петрушка".

Відомому російському художнику Михайлу Олександровичу Врубелю (1856-1910) присвячена монета, випущена у 1994 році. На ній - портретне зображення М.А.Врубеля на фоні фрагмента його картини "Демон сидячий", нижче - зображення палітри та пензлів, що ідентифікують цю серію монет, і написи по окружності: зверху - "Росія і світова культура", внизу - "М.Врубель".

Майже за вісім років емісії було випущено 27 пам'ятних платинових монет різних типів (див. таблицю "Платинові монети СРСР та Російської Федерації 1977-1995 років"). П'ять монет, присвячених XXII Олімпійським іграм у Москві, були повторені, але в іншій якості виготовлення ("UNC"), ніж основні номери цих монет за каталожним списком. Таким чином, повна, тематично закінчена колекція платинових монет СРСР та Російської Федерації 1988-1995 років налічує 32 монети.

Більшість платинових монет випущено номіналом 150 рублів, їхній діаметр 37 мм, маса дорогоцінного металу в чистоті 15,55 грама. Випускалися монети номіналом 50 і 25 рублів. Всі вони виготовлені з платини 999 проби (на них є відповідний напис: Pt 999).

Всі платинові монети можна об'єднати в наступні чотири групи: історична (8 штук), географічна (4 штуки), балетна (9 штук) і олімпійська (6 штук). Більшість монет вийшло в серіях: "Російський балет", "500-річчя єдиної Російської держави", "250 років відкриття Російської Америки", "Перша російська кругосвітня подорож", "Перша російська антарктична експедиція", "Олімпійське століття Росії", "Внесок Росії у скарбницю світової культури". Однак з 1996 року випуск пам'ятних платинових монет був припинений. Останньою монетою стала платинова стоп'ятидесятирублівка, присвячена битві російських воїнів зі шведськими лицарями на Неві у 1240 році. Монета була випущена в серії "1000-річчя Росії. Олександр Невський".

Як і у випадку із припиненням випуску паладієвих монет в Росії (див. статтю "Короткий вік російських паладієвих монет" у № 5 (7) журналу за 2003 рік), нумізматам представилася чудова можливість зібрати повну колекцію пам'ятних монет із платини, яка може вважатися тематично завершеною.

Не у всіх збирачів сучасних пам'ятних монет є можливість придбати монети із платини через високу "металеву" складову ціни на цей нумізматичний матеріал. До того ж повний комплект не так просто і підібрати на даний момент. Якщо більшість платинових монет випускалося досить великими тиражами, то незначна кількість (від 750 до 900 екземплярів) монет балетної серії обмежило можливу кількість повних комплектів числом усього лише 750!

Висока ж ціна на платинові монети імперського періоду робить колекціонування російської монетної платини ще більш складним і дорогим заняттям. Існують і підробки платинових монет. Причому якість багатьох фальшивок досить висока, тому імперську платину без експертизи або відповідних гарантій від продавця купувати не варто. За кордоном частенько можна бачити імперські трирублівки підозріло високої, сучасної якості. Є така полірована трирублівка 1828 року і в моїй колекції, але... для зразка.

"Антикваріат, предмети мистецтва і колекціонування" № 7-8 (9), 2003 р., Дмитро Ушаков