Пересопницьке Євангеліє експонують у Луцьку
Напередодні Дня Незалежності України 19 серпня 2011 року у Музеї
волинської ікони відкрилася виставка, присвячена 450-річчю з часу
створення Пересопницького Євангелія. Факсимільне видання Пересопницького
Євангелія було передано музею Предстоятелем УПЦ Митрополитом
Володимиром у квітні 2010 року.
Пересопницьке Євангеліє - незрівнянний зразок українського живопису та
рукописної книги. Робота над Євангелієм розпочалася 15 серпня 1556 року в
монастирі Святої Трійці на Поділлі в с.Дворець поблизу Ізяслава (нині
Хмельницька область), завершена - 29 серпня 1561 року у Пересопницькому
монастирі (нині с.Пересопниця Рівненської області). Замовниками і
фундаторами Пересопницького Євангелія були українські шляхтичі:
волинська княгиня Анастасія Заславська з роду Гольшанських - ігуменя
Свято-Троїцького монастиря у с.Дворець та її дочка Євдокія з чоловіком
Іваном Чарторийським. Переклад було здійснено архімандритом
Пречистенського (на честь Пречистої Богородиці) монастиря Пересопниці
Григорієм. Писцем пам'ятки став вихованець волинської рукописної школи
Михайло Василієвич, син протопопа з Сянока.
Пересопницьке Євангеліє - перший з відомих нам перекладів священного
тексту Євангелія книжною староукраїнською мовою. Переклад був
здійснений із старослов'янської мови у болгарській редакції з активним
використанням оригінальних грецьких текстів та польських перекладів.
Мова пам'ятки гранично зближена з живою народною українською мовою XVI
ст. Пересопницьке Євангеліє - це текст Чотириєвангелія, пристосований
для використання у богослужбовій практиці, з поділом на глави та зачала,
тобто цілісні за змістом частини тексту до читання у призначений день.
Велична книга важить 9 кг 300 г, вона писана пізнім уставом на
пергаменті форматом 380х240 мм і складається з 482 аркушів. Рукопис
пишно орнаментований, прикрашений високохудожніми багатокольоровими
заставками й мініатюрами. За красою оформлення він не має рівних серед
українських рукописів. Після зруйнування Пречистенського монастиря доля
Пересопницького Євангелія була невідомою. Майже через півтораста років у
1701 році гетьман Іван Мазепа подарував його Переяславському
єпископському престолові. Згодом рукопис опинився у бібліотеці
Переяславської семінарії, пізніше разом із семінарією перевезений до
Полтави. На початку ХХ ст. книга була передана до Полтавського
давньосховища, під час Другої світової війни евакуйоване до Уфи. З 1947
року Пересопницьке Євангеліє зберігається в Інституті рукопису
Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського.
Восени 2007 року з благословення Предстоятеля УПЦ Митрополита Володимира
Київська Митрополія разом з Національною Академією Наук України
започаткували масштабний видавничий проект з відтворення
Пересопницького Євангелія, який передбачав реставрацію оригіналу,
видання наукових розвідок про історію книги, проведення наукових
конференцій. З метою збереження раритетності, Євангеліє видали невеликим
накладом 1000 примірників у видавничому домі „АДЕФ-Україна". Для друку
був вибраний папір, який за своїми властивостями повністю відповідає
пергаменту. Кожен аркуш був надрукований повнокольоровим друком за
слайдами з сторінок оригіналу, які були надані НАН України. 20 січня
2008 року відбулася церемонія, присвячена друку першого аркуша
факсимільного видання. За довгі роки існування Пересопницьке Євангеліє
мало декілька варіантів оправи. Видавці вирішили відтворити початкову
оправу - тиснений шкіряний оклад, оздоблений металевими медальйонами.
Матеріали виставки допоможуть відвідувачам краще пізнати духовну красу і
велич цієї своєрідної святині українського народу, збагатитись
почуттями гордості і поваги за свою державу та її непросту історію.
Пересопницьке Євангеліє є яскравим прикладом нерозривного зв'язку
багатої історії української культури з історією Української Православної
Церкви. Книга набула значення політичного символу нації: на ній під час
інавгурації присягають на вірність Президенти України. Пересопницьке
Євангеліє - це унікальне видання для України і всіх православних
християн.
