Останній квиток на "Титанік" продано за 70 тисяч доларів
 |
|
На аукціоні у Великобританії у квітні 2008р. було продано квиток на нещасливий рейс корабля "Титанік", який належав останньому з пасажирів, які вижили в трагедії. Унікальний лот було продано в суботу колекціонерові з США за 33 тисяч фунтів стерлінгів (65,8 тисяч дол), повідомив аукціоніст Ендрю Олдрідж. Покупець вважав за краще зберегти своє ім'я в таємниці.
Проданий з молотка квиток належав Лілліан Есплунд, яка померла в 2006 році у віці 99 років. 10 квітня 1912 року вона зійшла на борт "Титаніка" 5-річною дівчинкою в його перший і останній рейс.
Батько і три брати Лілліан загинули в аварії. Вижили її мати і трирічний брат. Вона була останньою, хто пам'ятав про те, як сталася трагедія, проте уникала публічності та рідко говорила про цю подію.
Всього на продаж було виставлено колекцію з 37 предметів. Серед них - фотографії, листи і золотий кишеньковий годинник, який зупинився в той самий момент, коли лайнер затонув 14 квітня 1912 року. Крім речей Есплунд на торги було виставлено інші речі, які мають відношення до відомого лайнера, - всього більше 360 предметів.
Речі з загиблого лайнера мають у колекціонерів стабільний попит. Так, у вересні 2007 року інший квиток на "Титанік" було продано за 32 тисячі фунтів (64 тисяч дол). Тоді ж була продана за 34 тисяч дол листівка, послана з корабля незадовго до фатального зіткнення з айсбергом.
Найбільший інтерес на тих торгах викликав крихітний ключ від ящика з морськими біноклями, якими внаслідок його відсутності не змогла скористатися команда. Він пішов за 180 тисяч дол.
"Титанік" був найбільшим у світі судном. Під час свого першого рейса, лайнер зіткнувся з айсбергом і через декілька годин затонув. Це була одна з найбільших в історії корабельних аварій, яка забрала життя більше 1,5 тисяч людей.
Відзначимо, що нещодавно несподіваний висновок про справжню причину загибелі рівно 96 років тому океанського лайнера "Титанік" - внутрішню пожежу і вибух - зробив один із відомих дослідників цієї катастрофи Рік Бостон. Він присвятив 20 років дослідженню даного питання.
