Невідомі пам'ятки сфрагістики і металопластики Волині
Мистецтво Волині до кінця ХІІІ ст. представлене скромним доробком у вигляді залишків архітектурних споруд, творами декоративно-ужиткового мистецтва, знайденими під час археологічних розкопок. Певне уявлення про мистецьку культуру Волині надають свідоцтва Галицько-волинського літопису про меценатську діяльність Данила Галицького та Володимира Васильковича.
Через малочисельність мистецьких пам'яток волинського походження, кожен новознайдений твір художнього ремесла стає важливим джерелом для поповнення наших знань про формування і розвиток мистецьких традицій на Волині.
Серед пам'яток історико-мистецькою значення важливе місце належить свинцевим печаткам Х-ХІІІ ст. більшість з яких знайдено під час археологічних розкопок у Новгороді. Знахідки на Україні не такі численні. Більшість печаток знайдено на Київщині. На Волині знайдено лише декілька екземплярів - у Володимирі-Волинському та Дорогобужі. Подібна рідкість знахідок створювала враження про недостатнє поширення князівських печаток на теренах Волині. Випадкові знахідки протягом двох останніх років у Пересопниці /3 екз./ та Новомильську /1 екз./ вимагають переглянути вищезгадані висновки. Всі чотири печатки зберігаються в приватній колекції Г.Стецюка.
Вірогідно, матриці для печаток були виготовлені місцевими майстрами ювелірної справи, перебування яких було зафіксоване К.Мельник під час проведення археологічних розкопок у Пересопниці ще наприкінці ХІХ ст.
Булли мають посереднє збереження, що утруднює їх атрибуцію. Серед пересопницьких печаток маємо одну з грецьким написом. Розміри диску 23 х 23 (мм), з виїмками залишеними шнуром. Лицевий бік має поколінне зображення святителя /?/, лик якого сильно пошкоджений. Напис потертий і частково втрачений, розміщений у стовпчики по обидва боки від фігури. Поле реверсу зайняте грецьким написом з чотирьох рядків: К[РІ]ЕВОНОЕІ Т ... Д Л,„ /"Господи поможи рабу своєму./. На жаль, четвертий рядок з іменем не був відтисутий. Порівняння з відомими на сьогодні печатками не дали можливості визначити власникапересопницької булли.
Друга печатка з Пересопниці була знайдена у 2000 р. Вона є свинцевим диском розміром 23 х 21 (мм) і належить до типу давньоруських печаток з поясним зображенням Богородиці і святого. Збереження відбитку не є цілком задовільним. Рельєфні зображення сильно потерті. На аверсі представлене зображення святого близького за іконографією до Миколи Мирлікійського з омофором, оздобленим крапковим орнаментом, з піднятою в жесті блатословіння рукою та книгою в лівій руці. Лик святого трохи видовжений. Суцільною випуклою лінією окреслено німб. Зліва поряд з німбом леть помітна в маленькому колі літера "А" - скорочення від грецького слова "АГІОС".
На зворотному боці печатки - поясне зображення Богородиці Втілення з Христом Емануїлом. Зліва від німбу Богородиці частково збереглась літера "в" - фрагмент монограми "МР ОУ".
Печатки із зображенням Богородиці і святого зустрічаються досить рідко і, на думку фахівців, визначення їх власника може бути досить умовним. Вважається, що печатки такого типу належали церковним Ієрархам і набули поширення, починаючи з XII ст., коли зображення Богородиці стає загальноцерковною емблемою. Це дає підставу датувати печатку XII от.
Третя печатка з Пересопниці - прямокутної форми, відтиснута на зігнутій декілька разів пластині розміром 16 х 17,5 (мм) і належить до типу печаток з двостороннім зображенням святих. На лицевому боці зображений святий, що за іконографічними ознаками нагадує Василія Великого. На зворотному боці печатки - поясне зображення архангела Михаїла. В правій руці він тримає спис а в лівій - сферу. Поки що атрибутувати печатку немає можливості через відсутність на ній написів та відомостей про Імена князів, які вони отримали при хрещенні, В той час ниточкою до визначення знахідки може бути печатка з аналогічними зображеннями святого Василія Великого та архангела Михаїла, що зберігалась в колекції А.Фрідріха в Острозі.
Четверта печатка з приватної колекції була знайдена влітку 2000р, біля с. Новомильськ Здолбунівського р-ну Рівненської обл, Розмір знахідки 33х34 (мм). На аверсі в крапковому обідку розміщене поясне зображення апостола Петра. Кожна деталь зображення добре опрацьована: очі, кучеряве волосся Й борода, складки хітону Німб навколо голови окреслений суцільною лінією. Права рука піднята в жесті благословення, а ліва стискає палицю з навершям у формі хреста. Обабіч фігури супровідні написи. Ліворуч: розміщені літери 'П' "Е" "Р" "Ъ" праворуч - "ПЕТРЬ А(ГІОС)". Зворотний бік печатки зберігся гірше. На ньому зображення святих князів Бориса і Гліба в князівських шапках з хрестами в правицях. Написи біля фігур сильно стерті і не читаються.
Випадковий характер знахідки не дозволяє поки що зробити точну атрибуцію. Можливо, печатка належала князю Ярополку Їзяславичу - онуку Ярослава Мудрого, хресне ім'я якого було Петро і чия політична діяльність була пов'язана з Волинню. Якщо це припущення вірне, то печатку слід датувати останньою третиною XI ст. Ґрунтовне дослідження вищезгаданих пам'яток справа майбутнього, коли в руках дослідника будуть більш вагомі джерела інформації.
Крім описаних вище пам'яток сфрагістики в Пересопниці були знайдені пам'ятки металопластики, серед яких найбільш цікавими є мідяна іконка з стилізованим зображенням Христа Емануїла та декоративна накладка розміром 50 х 50 (мм), у вигляді квадрифолію з пелюстками крину - розповсюдженого декоративного елементу в мистецтві доби середньовіччя. В центрі накладки розміщене рельєфне зображення жіночої голови, яка за стильовими ознаками та іконографією дуже схожа на скульптурну декорацію ростово суздальських храмів і, в першу чергу, на жіночі лики церкви Покрови на Нерлі, збудованої князем Андрієм Боголюбським. Подібні співставлення не с випадковими, якщо пригадати, що Андрій Боголюбський був князем у Пересопниці. Пересопницька знахідка лише підтверджує думку дослідників про участь в спорудженні та оздобленні ростово-суздальських храмів майстрів з галицько- волинських земель
Подібні і пропорції пересоппицького і нередицьких рельєфів жіночих ликів, які можна умовно розділити по вертикалі натри рівні частини чоло і волосся, ніс, підборіддя. Подібне і трактування очей - великих, трохи випуклих. Символічне значення рельєфних ликів повністю не розкрите. Г.Вагнер вважає їх персоніфікацією Богородиці. Крин у вигляді трилисника, використаний як декоративний елемент в пересопниціькій накладці, у середньовічному мистецтві був розповсюдженим символом життя та оберегом. Поки що аналогічні декоративні оздоблення не знайдені і їх призначення залишається не з'ясованим.
