Неопалима Купина
Донецький художній музей представляє виставку «Неопалима Купина», яка складається з ікон, стародруків та рукописних книг XVII- поч. XX ст. із зібрання музею.
Підбір збережених музейними працівниками й врятованих руками реставраторів святинь ілюструє різноманіття стилів східнослов'янського християнського мистецтва. У складі виставки відображено особливості іконописних шкіл Слобожанщини, Полтавщини, Чернігівщини, Волині, Галичини, Російської Півночі, Центральних районів Росії, старообрядницьких - Мстьори і Вєткі.
В усі часи шанована полководцями як захисниця від ворожих нашесть «Богородиця Знамення Курська-Корінна», написана у Росії в останній третині XVIII ст., привертає увагу глядачів святковою пишністю колориту й віртуозною майстерністю виконання.
Рідкісний ізвод «Богородиці Пом'якшення злих сердець», створений за припущенням на Полтавщині у 1777 р., поєднав у собі драматичну емоційність бароко із витонченістю стиля рококо. Цій іконі прийнято молитись при ворожнечі, за примирення ворогуючих, а також в озлобленні серця - за дарування терпіння.
Окрасою виставки є ікони, створені у XVIII-XIX ст. руками ревнителів давнього благочестя - майстрами-старовірами, представниками старообрядницьких іконописних центрів, відомих своїм високим професіоналізмом.
Виразницею теми проекту є написана на рубежі XVIII - XIX ст. вєтківським майстром по суцільній позолоті чудова ікона «Богоматір Неопалима Купина» - одна із найскладніших за композицією та символічному тлумаченню богородичних ікон. Чудотворна ікона «Неопалима Купина» зберігається у храмі Воскресіння Христова у м. Слов'янськ і вважається хранителькою Донеччини. Неопалима Купина стала поетичним символом стійкості народу Донбасу в подоланні чисельних тяжких випробувань.
Коло старовинних богослужебних книг і так званих четьїх книг широке за жанрами. Експонати ілюструють типографські традиції України, Росії, зокрема: Московського печатного двора, Московської старообрядницької книгопечатні, друкарні Кафедрального Чудова монастиря, типографії Свято-Троїцької Введенської церкви єдиновірців, похідної типографії князя Григорія Потьомкіна, друкарні Почаївської Свято-Успенської Лаври й Києво-Печерської Свято-Успенської Лаври.
Найдавнішими реліквіями музейної колекції є надруковані у 1646 р. - «Канонік» і у 1648 р.- «Октоїх». Ці книги, репрезентують XVII ст. - «золоте століття давньоруського друкарства», створені на Московському печатному дворі.
Знавці вважають цінними художньо-історичними надбаннями зібрання рукописну, з візерунчатими заставками й ініціалами витонченого письма «Мінею Четью» (XVIII ст. Углич (?), вручну прикрашену древнім ізографом чудовим простосердим зображенням темперою ікони «Богородиця Феодорівська» та рідкісний старообрядницький конвалют рукописів горішковими чорнилами «Тифологія» з вишукано виписаними кіновар'ю та сріблом буквицями (друга пол. XIX ст.).
Подворна Лілія,
куратор виставки, провідний науковий співробітник
