Музей грошей Феодосії
Унiкальний музей грошей вiдкрив у древнiй Феодосiϊ мiсцевий нумiзмат Олександр Олещук. Експозицiю представлено у звичайнiй квартирi, саме на тому мiсцi, де 500 рокiв тому був найбiльший в Європi невiльничий ринок Кафи.
Ключем вiд набутого скарбу справжнiх державних паперових грошових знакiв i дзвiнких монет з усiляких дорогоцiнних i не дуже металiв, усiх iснуючих i неiснуючих континентiв, держав, режимiв, династiй i правителiв усiх часiв, збирач вважає своє давнє та й нинi не менш сильне, нiж в дитинствi, захоплення колекцiонуванням.
... Пристрасть до збирання грошей почалася в Олександра в шiсть рокiв, вiдтодi як випадково знайшов на городi старовинного красеня - античний тетраобол. Вiн став першою монетою в нинiшнiй багатотисячнiй колекцiї древнiх, давнiх i сучасних, вiтчизняних i закордонних раритетiв. Здавна хотiлося, щоб його багатства побачило якмога бiльше людей, щоб вони ставилися до грошей не лише як до засобу купiвлi й продажу та витрачення їх на рiзнi потреби, а побачили в них красу роботи медальєров, монетарiв, художникiв i друкарiв, осягнули значення грошових знакiв в iсторiї цивiлiзацiї, розширювали свої знання про епохи й давнi торгiвельнi шляхи, держави й мiста, образи яких i несуть монети.
Нещодавно цю мрiю вдалося здiйснити в єдиному в Українi приватному Музеї грошей, де Олександр Олещук має приємнiсть буту екскурсоводом, розповiдати феодосiйцям i гостям мiста про улюблене: iсторiю карбування грошей, мiсцевi й закордоннi монети i грошовi знаки, що ходили у рiзни часи, багатющу iсторiю Феодосiї. Де ж, як не в цьому музеї, можна прослiдкувати всi її етапи за монетами, якi карбували тут у всi часи. Адже древня Феодосiя, Ардабда, Кафа, Кефе, Кефа i знову Феодосiя (дана Богом), замкнула 2500-лiтнє коло перiодiв своїх блискучих розквiтiв i глибоких занепадiв, слави i забуття на точцi злету, на який чекає це чарiвне приморське мiсто.
Для нумiзматiв це мiсце проходження щонайдревнiших торгових шляхiв - рай. Облюбовали амфiтеатр Феодосiйської затоки вiд мису Iллi до бухт Двоякiрної й Коктебельскої ще древнi еллiни, якi переселилися сюди з Мiлету в значний споконвiчний центр хлiбної торговлi. А де торгiвля, там i грошi. Монети в мiську казну текли рiкою. Водилися вони тут i в часи Боспорьского царства, коли Феодосiя стала його найбiльшою гаванню, яка вмiщала, за словами iсторика Страбона, до 100 кораблiв. Потрапляла i пiд владу Риму, гото-аланських племен, гуннiв, золотоординцiв, генуезцiв, туркiв-османiв, якi осоромили це європейське мiсто работоргiвлею. В мирнi часи у важливлому центрi мiжнародної торгiвлi Пiвнiчного Причорномор'я дзвенiли грошi, у роки воєн ця земля повнился таємними кладами монет всiх вiкiв. За знайдении в Феодосiї i її околицях грошима можна вивчати географiю нашої планети.
У створенному Музеї грошей можна побачити i всi їх види, якi будь-коли були в обiгу у феодосiйцiв. Експонатiв безлiч. Фахiвцi нарахували в iсторiї мiста, з початку четвертого столiття до нашої ери, 11 перiодiв карбування власних монет. Найпершим золотим кружечком з написом «Феодео» (Феодосiя), випущеним мiстом-державою на вшанування своєї самостiйностi i незлежностi, понад двi тисячi рокiв. Та й з втратою незалежностi грошi феодосiйцi випускати продовжувли. Як же без них обiйтися у велетенському багатомовному мiстi-базарi-порту? Завдяки археологам стало вiдомо, де в епоху генуэзького владарювання до кiнця XV столiття знаходився монетний двiр. Та й золотих середньовiчних дiрхамiв, якi потрапляли сюди з купецькими каравнами, тут вистачає. За одну монетку в давнiй Феодосiї-Кафi можна було купити кiлька людей. За кожен такий невеликий золотий кружечок численнi мiняли вiдсипали по тисячi срiбних генуэзьких аспрiв. А за одну їх жменю можна було тут придбати красиву рабиню, за двi - мiцного, невтомного на веслах галер молодого невiльника, або бика. У роки свого обiгу навiть одна така монета була цiлим скарбом. Що вже казати про суми, якi готовi заплатити за них сучаснi нумиiзмати. Деякi - абсолютно унiкальнi. У кращих музеях свiту i приватных колекцiях таких вiдомо не бiльше десятка. Є тут i тi,яких залишилося у свiтi по одному-два екземпляри. Засновник Феодосiйського музею грошей охоче покаже всiм цiкавим i близнючку, 1918 року нарождення, величезної цiнностi рiдкiсної п'ятицентової монетки випуску 1913 року, за яку Нацiональний банк США одразу з вдячнiстю виплатить 1 мiльйон 800 тисяч доларiв. Раритетнi держзнаки-жетони кримської «афери вiку» - концесiї 1895 року на прокладання залiзницi вiд Джанкою до Феодосiї, яка «десь дiла» мiшки державних коштiв, а колiї так i не збудувала. Жетон из написом «Добрий притулок» випущенi у Феодосiї благодiйниками-мiзантропами...
Окремi стенди присвяченi грошам перiодiв смутних часiв i воєн. Всi купюри кожного з урядiв-одноденок перiоду Громадянської вiйни, якi обезцiнювалися так стрiмко, що навiть за мiшок асигнацiй не можна було купити й хлiбного буханця. Гордiсть музею i экспозицiя повної колекцiї крбованцiв, випущених гiтлерiвцями пiд час окупацiї України.Через тiсноту на стендах вони розмiщенi вертикально. На цих грошах... передруковнi з радяньских газет фото передових робiтникiв i селян, вчених i навiть легенда радянського виробництва - шахтар Олексiй Стаханов, миле дитяче личко в хусточцi,перезняте з обгортки шоколаду «Оленка». А цiєї «безпрограшної» української монети немає в жодному українському каталозi, хоча її виготовили зовсiм недавно на державному монетному дворi: карбовники просто пожартували - з двох сторiн вибили решку. Так що нею можна грати i завжди вигравати. Тут є й монета-годинник, що начинає йти в мiленiум, i 100 долларiв неiснуючої держви Сiландiя з профiлем вигаданого прем'єр-мiнiстра...
Поки що виставлено лише шосту частину колекцiї, здебiльшого монети ХХ столiття. Особливий захват у вiдвiдувачив викликає найповнiша колекцiя пам'ятних монет сучасної України. Як з'ясувалося, за 12 рокiв нашої незалежностi їх випущено доволi. Цi красенi збирати не легше, нiж найдревнiшi, адже деякi монети карбувалися зовсiм невеличкими серiями, а жадаючих заповнити ними власнi колекцiї вистачає у всiх країнах. Останнiй ювiлейний екземпляр Олександровi Олещуку довелося дiставати в конкуренцiї... з президентом Росiї Володимиром Путiним, який залишив українським нумiзматам усього 900 пам'ятних монет, випросивши у нашого президента 100 дублiкатiв для найвисокопоставленiших росiйських чиновникiв.
Найрiдкiснiшими екземплярами вiдвiдувачи зможуть помилуватися наступного лiта,коли Олександр Олещук пiдготує ще одну залу i подбає про всi найнадiйнишi заходи безпеки. Нинi старовинне примiщення, в якому Олександр Ромнович розмiстив свої скарби, потребує ремонту. Тому найцiннiшi експонати тимчасово зберiгаються в сейфах-запасниках. Ключ вiд квартири, де грошi лежать - у надiйному мiсцi - теж пiд сигналiзацiєю, як i примiщення Феодосiйського приватного музею грошей. Щоб не хвилювалися новiтнi Остапи Бендери.
«Голос Украϊни», № 196 (3196), 17 жовтня 2003 р. Вiктор Хоменко.
