Для колекціонерів

Монета року в Україні

Починаючи з 15 квітня 2009 року Національний банк України проводив перший етап конкурсу «Краща монета року України» у трьох номінаціях: «Краща монета року», «Унікальне ідейне рішення» та «Найкраще художнє рішення». В конкурсі змагалися понад 4 тисячі учасників. Перший відбірковий тур проходив шляхом голосування: анкети збиралися в спеціально облаштовані скриньки в усіх відділеннях Національного банку, надходили електронною та звичайною поштою. Найбільшу кількість голосів набрали чотири монети: «Ластівчине гніздо» (автори ескізів Володимир Таран, Олександр Харук, Борис Груденко та Сергій Харук), «Хрещення Київської Русі» (автор ескізів Святослав Іваненко), «Благовіщення» (автор ескізів Микола Кочубей) та «Тисячоліття монетного карбування у Києві» (автори ескізів Борис Груденко та Святослав Іваненко).

На другому етапі конкурсу 9 липня експертна комісія, що складалась з 22 чоловік, обрала найкращі з чотирьох вище згаданих монет. До лави експертів були включені фахівці НБУ, Банкнотно-монетного двору НБУ, члени Експертної ради з питань дизайну пам'ятних монет України (заслужені художники, скульптори, історики та ін.) та уповноважені представники Асоціації нумізматів України.

Тож у номінації  «Унікальне ідейне рішення» перемогла монета «Тисячоліття монетного карбування у Києві». «Найкращим художнім рішенням» стала монета «Ластівчине гніздо». А «Кращою монетою року» визнали кілограмову монету «Хрещення Київської Русі». Ця монета розпочала у 2008 році серію «Відродження християнської духовності в Україні». Випущена номіналом 100 гривень, діаметром 10см (є і менший варіант монети номіналом 5 грн.). Таке шанобливе звання монета отримала не лише за свою грандіозну вагу, а й за чудове виконання.

На реверсі монети зображений князь Володимир Великий, одягнений в традиційний костюм візантійського імператора. В правій руці він тримає меч (символ влади), а в лівій - хрест (символ християнства). Поряд із ним священики, запрошені з Візантії для церемонії хрещення. Вгорі зображений святий дух у вигляді птаха з німбом і променями світла.

Володимир Великий показаний досвідченим правителем, який робить усвідомлений рішучий крок, адже мова йшла не лише про духовні зміни, а й про державні. Швидше за все, саме державний переворот був для Володимира Святославича на першому місці, адже про те, чи змінив сам Володимир свої духовні погляди, зокрема відмовившись від кількох сотень наложниць, історичних даних не залишилось. Зміст хрещення Русі лежав набагато глибше зміни віросповідання. По суті, варварська держава приєднувалася до більш цивілізованої візантійської культури, яка являла собою спадкоємицю античної традиції. Незважаючи на неодноразові запрошення, Володимир не став приєднуватися до ісламу, іудаїзму чи латинства, а вибрав для своєї держави майбутнє з більш потужною та розвинутою країною.

У хвилях Дніпра зображений натовп людей, які прийшли на церемонію хрещення. У кожному з них яскраво видно настрій, з яким він прийшов: дехто з цікавістю дивиться на те, що відбувається, дехто стоїть, покірно схрестивши руки на погрудді, а дехто з обуренням сприймає дійство. І це цілком виправдано, адже такий перехід від одного світогляду до іншого був досить болючим.

В центрі аверсу монети зображений хрест, оточений променями світла і візантійським візерунком.

Перш ніж монета була випущена, вона пройшла складний творчий і технологічний шлях. Самого ескізу аверсу було 8 варіантів, поки народився той, який ми зараз бачимо на монеті. Він створювався з розрахунку на те, що монета буде більшою за звичайну. Перший варіант реверсу повністю відрізняється від вихідного. Тут Архангел Михаїл з мечем поборював язичницького ідола Перуна так, як християнство долає язичницьку віру. На дубовому ідолі, що потопає у водах Дніпра, був зображений «громовий знак» Перуна - колесо з шістьма шпицями, що символізує мужність, силу волі та військові уміння. Архангел поборов Перуна, але не повністю: волелюбний  руський народ зберіг деякі споконвічні традиції. Православне християнство міцно укорінилося, але елементи язичництва залишилися: дотепер шанують такі свята, як Івана Купала, Масляниця та язичницьке свято Коляда, яке злилося з Різдвом.

Вага в один кілограм вимагає більш складного технічного виконання, преси повинні бути значно потужнішими. Окрім цієї, наш монетний двір випустив ще дві кілограмові монети - це «Рік астрономії» та «10 років грошової реформи». Далеко не всі монетні двори світу виготовляють монети такої ваги. Цим займаються в основному китайці, росіяни й австралійці, а от у Європі кілограмові монети випускає лише Австрія, як інвестиційні, тобто в якості кілограму золота як банківського металу. У кожного монетного двору своя секретна технологія, яку він нікому не продає. Тепер у інших монетних дворів, які не знають подібної технології, є можливість замовляти кілограмові монети в України.

Тираж монети-переможниці всього 300 штук, купити її можна лише з нумізматичних аукціонів, що їх проводить Спілка нумізматів. У вільному продажу її немає.  Зазвичай художники та скульптори отримують авторські екземпляри монет в обмеженій кількості. У автора Святослава Іваненка «Хрещення Русі» поки що немає, адже монета унікальна, у невеликому тиражі,  тому Святослав може лише викупити її за свої гроші. Йому вона обійдеться у приблизно 4000 гривень, на аукціоні ж її стартова ціна - 30-35 тисяч гривень.

Всього за 2008 рік Монетним двором України було  випущено 44 монети різного розміру і номіналу. Сам Святослав став автором семи із них. Нагороду «Краща монета року» отримав вперше за 4 роки (стільки існує ця номінація), на монетному ж дворі вже працює десятий рік. Своєю перемогою не переймається і щиро говорить: «Плюньте в око тим, хто каже, що монету робить якась одна людина. Монету робить цілий колектив - багато людей, десятки людей. Коли вони все гарно зроблять, тоді виходить гарна монета. Дякую усьому колективу Монетного двору, всім людям, які приймали участь у виготовленні цієї монети».

Настя Кохан