Історія виникнення талера
Талер (таляр) - (стар.нім.: Thaler; швед. і норв.: Daler; голл.: Daler, пізніше Daalder; португ.: Dolera; англ.: Dollar; чеськ.: Tolar, словенськ.: Tolar; білоруськ.: Таляр; мадьяр.: Tallér) - назва великої срібної монети, яка перебувала у грошовому обігу багатьох країн Європи в 16-19 ст.
Перші монети типу талера розпочав карбувати ерцгерцог Тіролю Сигізмунд (1439-96) в 1484. Маса монети початкове дорівнювала 1 унції і становила 31,83 грама (29,23 г чистого срібла 937,5-ї проби). Перші талери карбувалися у невеликій кількості. Спочатку монета мала однакову вартість із золотим гульденом (60 крейцерів), тому її називали гульденгрош або гульдинер. Зростання виробництва срібла в Європі (Тіроль, Чехія, Саксонія) і вдосконалення техніки карбування монет дало можливість випустити велику монету, яка залишалась стандартом для європейських срібних монет протягом 400 років.
У 1518 граф Штефан Шлік започаткував у богемському місті Іоахімов (Яхимові, Чехія, тоді - Богемія) широкомасштабне карбування срібних гульденів (гульденгрошенів), які з 1525 почали називати "іоахімсталерами" (нім. 'Joachimsthaler') - від назви міста нім. Joachim, (чеськ. Jáchymov) + Thal (нім. долина), а згодом просто Талер. У 1528 випущено 2,28 млн талерів. За зразком талера розпочалася емісія монет в інших німецьких державах. Монетна реформа, пов'язана з поширенням талерів, швидко охопила всю Німеччину і проводилась під контролем імператора. У 1524 Карл V (1519-56) у місті Еслінгем запровадив монетний статут, згідно з яким основною ваговою одиницею срібла стала кельнська марка, з якої карбували 8 талерів. Маса одного талера становила 29,43 г. (27,41 г. чистого срібла). Нова монета, що одержала назву талера імперіального, оцінювалася у 72 крейцери.
Обіг талерів у Німеччині продовжувався до 1907, а в окремих країнах ще довше. Назва «талер» збереглася у дещо зміненій формі грошових одиниць багатьох країн світу: у англосаксонських - долар, у Голландії - даальдер, у Скандинавських країнах - далер, в Італії - талеро, у Польщі - таляр тощо. Лише окремі європейські країни випускали монети типу талера під іншими назвами: наприклад, Іспанія (песо, піастр), Франція (екю), Англія (крона), Росія (рубль, єфімок). Талери були популярними у грошовому обігу на українських землях у 16-18 ст. Поширеними були талери Голландської республіки, іспанських Нідерландів, Священної Римської імперії. У Польщі перші талери відкарбував Сигізмунд І Старий у 1533 на Торунському монетному дворі.
У Великому князівстві Литовському монети типу талера запровадив у 1547 Сигізмунд II Август. Регулярну емісію цих монет розпочав у 1580 король Стефан Баторій. Талери коронні випускалися у місті Олькуші, а талери литовські - у місті Вільно (їхня маса становила бл. 28,5 г; 24,3 г чистого срібла).
