Фальшиві коштовності за справжні гроші
Оберігаючи гроші від інфляції, черкащани скуповують «безцінний», тобто підроблений антикваріат
Багато експертів із безпеки упевнені: найкращий спосіб зберегти свої заощадження у часи економічної нестабільності – вкласти гроші в антикваріат. Причина проста: з кожним роком його вартість збільшується. У деяких випадках – у декілька разів. Проте ті ж експерти не з чуток знають: купувати предмети старовини, які представляють економічну цінність, не завжди безпечно, оскільки серед них буває чимало підробок. І на цьому вже обпеклося немало місцевих колекціонерів.
Усе, що дорожче
100 доларів, – підробка аферистів?
Директор єдиного в області спеціалізованого антикварного магазину
Валерій Скринник знає: все, що можна продати вище ста доларів США,
аферистам вигідно підроблювати.
– Останнім часом усе частіше трапляються підробки вищої якості, ніж
оригінальні речі, – коментує колекціонер зі стажем Костянтин Кондратов.
– Пояснюється це просто: для виготовлення фальшивок шахраї
використовують найновіші електронні та комп'ютерні технології. До того
ж, деякі підробки коштують значно дорожче, ніж оригінал. Нюанс полягає
в тому, що це ті фальшивки, які підроблялися майстрами-фальсифікаторами
далекого минулого. Тож такі підробки також є предметом антикварного
ринку, і вони більш рідкісні, ніж оригінали, а отже, коштують дорожче.
Оминути тенета інфляції і шахраїв
Коли долар нестабільний, євро йде услід за ним, а ціни на нафту
постійно змінюються як угору, так і вниз, ціна на антикваріат росте рік
у рік. Щоправда, це стосується тих речей, які у хорошому стані.
– Наприклад, розглянемо дві монети Петра Першого, – говорить знавець
антикварного ринку Сергій Скорогляд. – В однієї чітко видно чеканку із
зображенням монарха і написи, в іншої – ледве помітні контури. І та, і
та є антикваріатом. Перша монета є предметом колекціонування і хорошим
засобом вкладення грошей. Друга також має якусь цінність, але значно
нижчу, ніж та, стан якої кращий. Потерту монету експерти взагалі можуть
оцінити як лом. Стосується це, щоправда, тільки виробів із дорогоцінних
металів. Мідні старовинні монети, буває, неможливо продати навіть за
низьку ціну. Багато шахраїв намагається всунути покупцеві антикварні
вироби низької якості. Зі свого боку, рекомендую: краще купити виріб у
хорошому стані, але за більш високу ціну, ніж придбати антикварну річ
поганої якості за дешевшою ціною, а потім не мати змоги її продати
навіть за половину від заплачених грошей. Запам'ятайте: антикваріат у
хорошому стані постійно зростає у ціні.
Найперспективнішими напрямками для колекціонування і вкладення грошей
для захисту їх від інфляції на сьогодні є колекціонування монет,
медалей, орденів, значків, поштових марок і листівок. Тут маються на
увазі перш за все предмети старовини. Серед черкасців є і представники
колекціонування виробів із порцеляни (посуд, статуетки). Однак це не
такий розвинений у наший області напрямок, як, скажімо, колекціонування
монет. Останній варіант найпопулярніший із таких причин: монети важко
піддаються впливу часу (якщо їх, звичайно, не чистити наждаком і не
грати ними на асфальті в орлянку) і займають мало місця. Але головна
причина та, що якщо ви захочете продати свою колекцію монет за вигідною
ціною, то зробити це можна буде значно легше, ніж, наприклад, ті ж
значки, листівки або марки.
– Серед нумізматів як України, так і Росії особливий попит мають монети
царського і радянського періодів до 1961 року. Добре зберігати гроші
від інфляції, купуючи німецькі монети, які випускалися до створення
НДР. Причина такого акценту на колекціонуванні монет вищеназваних
історичних періодів у тому, що їх порівняно легко можна придбати на
території Черкащини, до того ж, у хорошому стані. Та і ціни для їх
придбання цілком прийнятні.
Дошки від колишніх ікон теж можна продати
Ще однією поширеною сферою підробок є ікони. Найчастіше на старій дошці
малюється нове зображення релігійного сюжету, яке «старіє» за допомогою
особливих хімічних препаратів. Добросовісні продавці попереджають
покупців, що пропонована ікона – не оригінал. Недобросовісні ж продають
виріб як антикваріат. Самі іконні дошки також можуть представляти
цінність при купівлі-продажу.
Не поспішайте викидати старі фото
Річ у тім, що старовинні фотографії (наприклад, дореволюційного
періоду) також можуть бути джерелом прибутку. Серед колекціонерів
цінуються фотокартки, на яких зображені люди у військовій формі з
різними регаліями на кітелях або пізнавальними знаками (наприклад,
інститутів, кадетських корпусів.) На сьогодні вартість подібних фото не
дуже висока – до десяти гривень. Але знавці антикварного ринку
упевнені, що з часом ця цифра може значно зрости.
Цікавий факт
За радянських часів підробка антикварних монет законодавством практично
не переслідувалась: органи це просто не цікавило, адже у радянської
людини не міг з'явитися дивний інтерес до портретів царів, двоголових
орлів, імперської символіки чи свастики. Та і заяв від постраждалих
покупців фальшивих антикварних монет до міліції не надхо-дило. Зовсім
інша справа – підробка грошей, тобто підробка банкнот або монет, що
перебу-вають в обігу. Цей державний злочин розслідувався з усією
ретельністю.
ЯК ВІДРІЗНИТИ ПІДРОБЛЕНУ СТАРОВИННУ МОНЕТУ
ВІД СПРАВЖНЬОЇ
Головна проблема для фальшивомонетників – бічна поверхня монети, яку
фахівці називають гуртом. При підробці на цій частині виробу
залишається слід шва після з'єднання двох половинок форми, в яку
вливався метал для монети.
До того ж, мікроскопічні сліди від бульбашок повітря, утворені під час виконання підробки, можна розглянути за допомогою простого збільшувального скла. Воно ж виявить і ледве помітні нерівності малюнка “липової” монети. Для виготовлених промисловим способом сучасних золотих монет використовується ще один простий спосіб перевірки: оригінальні монети, які не зовсім зносилися, легко поставити на гурт. Поставити на бічну частину фальшиві монети проблематично: вони падають навіть на гладкій поверхні.
Проте одним із головних прийомів із виявлення підробки є невідповідність її ваги і ваги оригіналу. Причина цього в різниці застосованих у виготовленні матеріалів, які при однаковому об'ємі мають різну масу.
Перевірку монети «на звук» деякі антиквари вважають чи не найдієвішим способом роз-різнення справжнього виробу від підробленого. Якщо підкинути монету вгору з розрахунком, що вона впаде на тверду рівну дерев'яну поверхню і звук від її удару буде глухий, значить, перед вами фальшивка. Дзвінкий звук видає оригінал. Тому в давні часи згадували про плату дзвінкою, а отже, справжньою монетою.
Перевірку монет із дорогих металів «на звук», як правило, доповнюють перевіркою «на зуб»: як срібло, так і золото є нетвердими металами. І якщо їх легенько прикусити, то на монеті залишаються ледве помітні вм’ятинки. Але тут варто пам'ятати, що як свинець, так і олово також м'які метали. Тому перевірка монети «на звук» обов'язкова.
Данило ПРОТАС
"ВК", №17, від 29 квітня, 2009 р.
vechirka.ck.ua