Антон Федорович Васютинський, відомий український художник-медальєр кінця XIX - початку XX століття.
Мабуть, мало знайдеться людей, які б хоч раз не тримали в руках карбованця із зображенням Миколи II, чи не бачили радянських срібних монет 1924 року випуску. Але також мало хто знає, що штемпелі всіх цих монет виготовив Антон Федорович ВАСЮТИНСЬКИЙ, який був одним з найвідоміших українських і російських художників-медальєрів кінця XIX - початку XX століття.
Народився він 17(29) січня 1858 року у Кам'янці-Подільському в бідній родині. Рано залишився без батька (було йому тоді три роки), рано почав працювати. Любов до малювання в нього виявилася змалку, а навчатись улюбленій справі довелося вже пізно. Лише з 1879 року він здобуває освіту у Київській рисувальній школі, яку очолював відомий український живописець і педагог Микола Іванович Мурашко (1844 -1909). В липні 1881 року Васютинський стає вільним слухачем Петербурзької Академії мистецтв, а з 1882 року прийнятий учнем натурного класу Академії мистецтв з історичного живопису. Після трьох років напруженого навчання, через брак коштів та поганий стан здоров'я він повертається до Кам'янця з метою викладання уроків малювання в шкільних закладах міста. Та вже через рік Антон Федорович знову з'являється у Петербурзі і переводиться до медальєрного класу в Академії мистецтв. Його успіхи у навчанні були відзначені Академією декількома медалями. У 1888 році за створення медалі "Геркулес, що вбиває триголову гідру" він отримує золоту медаль першого достоїнства. Разом з цією медаллю йому присвоюється звання класного художника першого ступеня. Так закінчилося навчання Антона Федоровича в Академії мистецтв. Але не назавжди. Працюючи за направленням на Петербурзькому монетному дворі, він одночасно навчається на педагогічних курсах при Академії, щоб мати змогу викладати малювання в середніх навчальних закладах. Незабаром доля робить новий поворот. За рішенням Ради Академії Васютинський отримує закордонну стипендію та їде в Австрію студіювати медальєрну справу до одного з найвідоміших медальєрів того часу - Антона Шарффа (1845-1903). Після Відня відвідує Мюнхен, а потім їде до Парижу. Тут він плідно працює. На відомій Паризькій виставці 1891 року його медалі відзначені Почесним дипломом, а у 1892 році він отримав премію за "медалі та ювелірні вироби з використанням медальєрної техніки". У 1893 році Васютинський приїжджає до Петербургу з Парижу вже визнаним медальєром. Як досвідчений майстер, отримує посаду старшого медальєра Петербурзького, монетного двору. Там, на Петербурзькому (потім - Петроградському, згодом - Ленінградському) монетнім дворі Антон Федорович Васютинський і пропрацював все своє життя. Там виплекав цілу плеяду своїх учнів та наступників (С.Тульчинського, М.Соколова, В.Голенецького та ін.). За роботою і помер 2 грудня 1935 року.
Перелік медальєрних робіт майстра вражає. Антон Васютинський різьбив медалі майже до всіх видатних подій Російської імперії останнього її періоду, а потім - Радянського Союзу періоду його становлення. Багато його медалей присвячені ювілеям видатних діячів мистецтва та науки (як російських, так і українських). У 1885р. Васютинський виготовив взірці російської золотої та банківської срібної монет, у 1912-1913 роках працював над виготовленням ювілейного карбованця до 300-річчя дому Романових, а у 1921-1923 роках виготовив штемпелі до монет радянської держави (срібні карбованець і 50 копійок, білонні 20, 15 та 10 коп., золотий червонець).
Свої роботи Васютинський експонував на багатьох виставках не тільки в Росії, а й в Італії, Німеччині, Франції. За досягнення в галузі медальєрного мистецтва 27 жовтня 1908 року він був обраний академіком Петербурзької Академії мистецтв. А за радянських часів за великий вклад у відновлення діяльності Петроградського монетного двору та організацію карбування радянських монет в стислі строки його було удостоєно почесного звання Героя Праці.
Валентина Стельмах, директор архіву,
Микола Работинський, дослідник.
"Подолянин", 24.01.2003 р.
